ЗАРИСО́ВКА, и, жін., рідко. Малюнок з натури;
начерк, ескіз. У Феодосійській картинній галереї
зберігається найповніша колекція його [І. К.
Айвазовського] робіт — 389 картин та унікальних зарисовок
(Олександр Довженко, III, 1960, 82);
// Невеликий нарис. —
Пізнаєте? — показав він на фото і під ним зарисовку на
п'ятдесят рядків (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 757);
В роботі над історією фабрик і заводів були моменти
піднесення і спаду. Поряд з визначними книгами, що
збереглися в пам'яті народній, виходили і побіжні
зарисовки (Літературна газета, 13.I 1961, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 291.