Словник української мови

ЗАРИСО́ВКА, и, жін., рідко. Малюнок з натури; начерк, ескіз. У Феодосійській картинній галереї зберігається найповніша колекція його [І. К. Айвазовського] робіт — 389 картин та унікальних зарисовок (Олександр Довженко, III, 1960, 82);
//  Невеликий нарис. — Пізнаєте? — показав він на фото і під ним зарисовку на п'ятдесят рядків (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 757); В роботі над історією фабрик і заводів були моменти піднесення і спаду. Поряд з визначними книгами, що збереглися в пам'яті народній, виходили і побіжні зарисовки (Літературна газета, 13.I 1961, 2).