Словник української мови

ЗАСА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засадити. Оця десятина землі, густо засаджена розкішними кущами, ..дісталась йому ще від батька (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 189); Посеред широкого подвір'я, засадженого чорнобривцями, ревла поранена корова (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 9);
//  засаджено, безос. присудк. сл. На галяві вже збудовано хату, засаджено городець (Леся Українка, III, 1952, 224); Охріма за крадені коні, з якими попався, коли переводив з ярмарку на ярмарок (хоч і не сам крав), засаджено було у тюрму (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 85).