в означеннях
Тлумачення, значення слова «зашамотіти»:

ЗАШАМОТІТИ, очу, отиш, док., розм.

1. Почати шамотіти, утворювати легкий шелест, шарудіння (про траву, листя, одяг і т. ін.). Враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 149); Дівчина побігла, зашамотівши своїми накоцюбленими спідницями (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 361); Стиха зашамотіла верхів'ям висока сосна за вікном (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 107).

2. Почати вовтузитися, рухатися з невеликим шумом. — Дядьку, дядьку... А вийдіть! — Тихо в хаті. Потім — чути було — рипнув піл, і щось по хаті зашамотіло (Андрій Головко, I, 1957, 100);
//  безос. У сінях зашамотіло, і з'явився Артем Григорович (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 184).

3. Заговорити, шамкаючи або шепчучи. Старий Карпо примружив старечі очі і, розпливаючись усмішкою, зашамотів: — Високо літаєш, та влучно б'єш, Петре Конашевичу (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 57); Люди в Пампушчинім таборі, впізнавши Козака, стривожено загомоніли, зашамотіли та зразу й заніміли (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 42).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 411.

Коментарі (0)