в означеннях
Тлумачення, значення слова «зашепотіти»:

ЗАШЕПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАШЕПОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., перех., про що і без додатка. Почати шепотіти, шепотати. Повернулась [Зубиха] на одній нозі проти сонця тричі, зашепотіла щось таке собі нищечком (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 211); Мати й дочка уляглися поруч на полу й тихо зашепотіли про щось між собою (Степан Васильченко, I, 1959, 200); — Тут нікого немає, — зашепотіла Сахно, — нас ніхто не може почути (Юрій Смолич, I, 1958, 83);  * Образно. Спершу глухо й далеко-далеко десь загриміло і притихло. А під вікном осики листячком зашепотіли сполохано (Андрій Головко, I, 1957, 116).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 413.

Коментарі (0)