в означеннях
Тлумачення, значення слова «защеміти»:

ЗАЩЕМІ́ТИ, мить; мн. защемлять; док.

1. Почати щеміти (про відчуття болю, викликаного зовнішнім подразненням);
//  безос. Один одному показували [учні] поколені язики і сміялися. — Ех!.. Це якби голкою!.. Ото б защеміло! (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 87).

2. Почати боліти, нити від жалю, тривоги, туги (про серце, груди і т. ін.). Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду, і серце його знову защеміло (Степан Васильченко, II, 1959, 399); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96);
//  безос. Гані защеміло в грудях. Вона дивилася на Батуру з таким співчуттям, що здавалось, ще хвилина, і вже не стримає сліз (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 106); Її відповідь він сприйняв як доказ її цілковитої байдужості до нього. І враз погода ніби змінилася, на серці защеміло (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 368).
 Защеміли очі — з'явилися сльози, проривається плач. — Настусині квіти посилають у серпні на виставку!.. — І враз у Зіни защеміли очі (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 81).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 420.

Коментарі (0)