ЗАЩІПАТИ, аю, аєш, недок., ЗАЩЕПНУТИ, щепну, щепнеш, док., перех., чим, на що і без додатка.
1. Брати що-небудь на гачок, защіпку і т. ін. — У нас із вами по суті одна й та ж справа, — сказав Яків Степанович, защіпаючи саквояж. — Ви навчаєте, а ми лікуємо (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 74); Москаль схопивсь, гуркнув дверима й защепнув защіпкою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 466); Чіпка ввійшов у двір. Галя зачинила хвіртку, защепнула й повела в свою хатину (Панас Мирний, I, 1949, 339).
2. Застібати гачки, гаплики і т. ін. (на одязі).