ЗАШМО́РГАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати шморгати. Сергійко зашморгав носом, гордо підняв над головою свою безкозирку (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 123); — Ідіть собі! Ваших гуморесок я більше не друкую! — гримнув редактор. — Я безпорадно зашморгав носом (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 10).