ЗАШТОВХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.
1. Почати штовхати. Хлопці заштовхали один одного: — Ти, не шуми! Чого шумиш? (Іван Микитенко, II, 1957, 175); Раптом, схопивши дівку за стан, закружив [Козак Мамай] її, засмикав, заштовхав (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 326).
2. Штовхаючи, завдати болю, ослабити. Коли хвору
курку вчасно відокремити і добре доглянути, то за
кілька днів вона видужає, а в стаді її, як то кажуть,
заштовхають, і тоді лишається тільки одне:
вибракувати її (Радянська Україна, 14.VII 1961, 2);
// перен. Грубо
ставлячись до кого-небудь, зробити несміливим,
позбавити власної волі. При його [Романа] м'якому
характерові іншим, зубатішим, здається, легко було б його
заштовхати, перетворити в попихача, проте
насміхатися з нього, скривдити його ніхто не наважується
(Олесь Гончар, III, 1959, 55).
3. Поштовхами загнати кого-небудь, засунути, запхнути що-небудь кудись. Ольга сиділа в кріслі, бачила, як батько став на коліна, щоб витягти туфлі з-під ліжка (Мариня, прибираючи, заштовхала їх під саму стіну) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 97); Тільки ступили вони [Марія та Софрон] на палубу пароплава, як заштовхали їх у трюмні засіки, наче бидло (Натан Рибак, Час, 1960, 88).