в означеннях
Тлумачення, значення слова «зашумувати»:

ЗАШУМУВА́ТИ, ую, уєш, док.

1. Почати пінитися, вкритися піною. І доїть корівку стала Тьотя Поля в холодку. Молоко з руки упало, Полилось, зашумувало, В піну збилося пухку (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 59);  * Образно. Боровому здавалось — в'їжджає не в село, а в кипінь і різноцвіття весни, котра ось-ось вихлюпнеться білим цвітом, зашумує сріблом рік (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 94).

2. розм. Те саме, що забродити 1.  * Образно. Бродильний елемент живе в суспільстві, його не вбити. Прийде час — і молоде вино зашумує знову (Петро Колесник, Терен.., 1959, 358).

3. Те саме, що зашуміти 1, 2. В лісі щось загомоніло, струмок зашумував, забринів (Леся Українка, III, 1952, 186); — Ру-ша-ю! Ру-ша-ю! Ру-ша-ю! — вигукнув пароплав і зашумував дужим гвинтом (Григорій Епік, Тв., 1958, 255); Натовп затих, але намить. Знов загув, зашумував (Андрій Головко, II, 1957, 158).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 419.

Коментарі (0)