ЗАШУРХОТІТИ, очу, отиш, док., без додатка і чим. Почати шурхотіти, утворювати шурхіт. Сухий, вморожений сніг зашурхотів під лижами (Микола Трублаїні, Лахтак, 1963, 68); За ворітьми зашурхотіли чиїсь кроки (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 51); Запалив [кореспондент] цигарку, напустив густу хмару диму і, побажавши колезі удачі, зашурхотів плащем — зник (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 137).