в означеннях
Тлумачення, значення слова «зашипіти»:

ЗАШИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. зашиплять; док.

1. Почати шипіти. В печі щось бухнуло, зашипіло, засичало. То збігав куліш (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 15); Патефон м'яко ліг на обтягнуте оксамитом крісло... Тихо зашипіла голка по пластинці (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 35).

2. на кого і без додатка. Почати видавати шиплячі звуки. Гадюка з-під куща на Йвася зашипіла І Йвася бідного вкусила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 186);
//  Почати протяжно вимовляти звук «ш», вгамовуючи кого-небудь, встановлюючи тишу. — Ш-ша! — зашипів, як гусак, Качковський (Леся Українка, III, 1952, 672).

3. на кого і без додатка, перен., розм. Заговорити напівголосно, зі злістю і роздратуванням. — Ти куди? — зашипів на нього Тимко. — Хлопців шукати... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 46); Темрява трохи розсіялась і він ясно побачив двох моряків, що точили шлангом з бочки вино.. Крайнюк кинувся до них, уже не криючись, люто зашипів, ковтаючи слова від злості: — Струнко! Ви хто такі? Ви арештовані!.. (Василь Кучер, Голод, 1961, 149).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 414.

Коментарі (0)