в означеннях
Тлумачення, значення слова «засідатель»:

ЗАСІДА́ТЕЛЬ, я, чол.

1. Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. — Адже ж пан воєвода не розуміє по-нашому і судить нас не сам, а з нашими засідателями, тувимами (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 94).
 Народний засідатель — виборний представник трудящих, який бере участь у розгляді справ народним судом. У нашій країні правосуддя здійснюється судом у складі судді і двох народних засідателів (Радянський суд, 1951, 54); Прокурор і судді не зводили очей з Катрі. Тільки народний засідатель Іван Заруба зиркав на Катрю якось спідлоба (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 441).

2. Виборний представник для участі в роботі якої-небудь установи в дореволюційній Росії. [Виборний:] Я іду із дому. Випроводжав гостя: до мене заїжджав засідатель наш, пан Щипавка (Іван Котляревський, II, 1953, 10); На той день саме в село приїхав засідатель із писарем з волості (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 60).
 Присяжний засідатель — особа в буржуазному суді, що залучається до участі в розгляді справи і вирішенні питання про винність підсудного. З-поміж присяжних засідателів було два купці, власник друкарні і директор місцевої гімназії (Олесь Донченко, III, 1956, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 308.

Коментарі (0)