ЗАСЬО́РБАТИ, сьорбаю, сьорбаєш, док., розм. Почати сьорбати. Усі любили послухать казку. Хто встав, знов сів на місце. Забряжчали посудою, засьорбали каву й запахкали з люльок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 150); Андрій, втопивши очі в стіл, ще ретельніше засьорбав вечерю (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 370).