ЗАСЛАБИ́Й, а, е, розм. Занадто слабий. — До молитви заслабий, а най-но лиш я за двері, то які-то жарти та вигадки підуть! (Іван Франко, I, 1955, 349); Непокоїло його те, що вона дає йому заслабі натяки. Ану ж, це все лише пуста балаканина?! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 301).