ЗАСЛУГО́ВУВАТИ, ую, уєш і рідко ЗАСЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСЛУЖИ́ТИ, служу, служиш і рідко ЗАСЛУГУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. чого і на що. Своєю діяльністю, поведінкою викликати
до себе певне ставлення з боку кого-небудь; бути
гідним чого-небудь. Брат його, Роман, незважаючи на
те, що був поранений під дотами в руку, залишився в
строю і виконував бойові завдання. За такий вчинок
брат його, Роман, заслуговує нагороди (Олесь Гончар, III,
1959, 85); Простіть, ..що лист буде недовгий, не такий,
якого ви заслужуєте за Ваші, більш ніж милі, листи
(Леся Українка, V, 1956, 187); Добре запам'ятав Сергій
батькові слова і заслужив загальну пошану на кораблі (Дмитро Ткач,
Жди.., 1959, 30); Улянці дуже ніяково, бо чим же вона
заслугувала таку прихильність учительки? (Олесь Донченко,
IV, 1957, 46);
// Бути вартим вивчення, наслідування
і т. ін. Підпілля в Києві заслуговує на спеціальну наукову
роботу (Юрій Яновський, II, 1954, 15).
2. тільки док. Здобути право на що-небудь службою, роботою. — Працював непогано і заслужив велику срібну медаль на виставці в Москві (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 442).