в означеннях
Тлумачення, значення слова «засмучувати»:

ЗАСМУЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСМУТИТИ, смучу, смутиш, док., перех.

1. Викликати смуток у кого-небудь. Згадка про Ілаша, їх старшого сина, що так без вісті і чутки заподівся перед кількома роками, усе засмучувала їх (Осип Маковей, Вибр., 1956, 412); Смерть Асмуса глибоко засмутила Святослава (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 176);
//  Наповнювати смутком (душу, серце). Не хотів він розжалобить мене, а глибоко уразив серце, важко засмутив душу (Олекса Стороженко, I, 1957, 80); Ні, сьогодні не найдете ви, Чим би серце засмутить (Максим Рильський, I, 1956, 94);
//  Завдавати кому-небудь горя, жалю. Частіше мене засмучують звістки од Вас, а на цей раз дещо й потішило (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 459); Всім було прикро за свого бригадира, за хорошого, привітного, працьовитого Павла. Його сутичка з Таранушкою засмутила всіх (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 12).

2. Робити похмурим, безрадісним що-небудь. Його пісеньки співала колись уся Прага, то чи стане засмучувати він своє рідне золоте місто похмурими мелодіями плачу? (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 163).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 320.

Коментарі (0)