в означеннях
Тлумачення, значення слова «заснулий»:

ЗАСНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заснути. — Колибу нас дітки, — щебече ще не зовсім заснулий Івась (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 125); Рідне місто її лежало чисте, красиве, ніби заснуле у теплі нежаркого сонця (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 4);
//  у знач. прикм. Навколо заснулий степ, у нескошених хлібах купається місяць (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 88); Немов хто гарячою крицею торкнувся до заснулого серця — і, як пожежа, спалахнули бажання (Степан Васильченко, II, 1959, 272).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 322.

Коментарі (0)