в означеннях
Тлумачення, значення слова «засовуватися»:

ЗАСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ЗАСУВА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. розм. Рухаючись, пересуваючись, поміщатися куди-небудь. Заспокоївши голод, хлопець засунувся під якийсь пліт у лопушшя і заснув (Іван Франко, VIII, 1952, 334).
Як за стіну засунутися див. стіна.

2. розм. Те саме, що зачинятися. Знов засунулась кватирочка (Леся Українка, III, 1952, 567);
//  Зачиняти, замикати на засув двері зсередини. Дмитро засовується у ванькирчику, набитому вуликами, діжками, рамами, і зразу засинає нервовим чутким сном (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 628); Я помию, поперетираю миски, горшки, та візьмемо засунемося та й спати полягаємо (Панас Мирний, I, 1954, 75).

3. розм. Пересовуючи краї занавісок, завіси і т. ін. до кінця, затулятися, закриватися, стаючи невидимим для кого-небудь. Люцілла поспішно засувається завісами (Леся Українка, III, 1952, 321);
//  Заволікатися, вкриватися чим-небудь. Небо, весь день погідне, засунулося надвечір густими хмарами (Іван Франко, V, 1951, 85).

4. Обвалюючись, засипаючись чим-небудь, зрівнюватися з поверхнею (про ями, заглибини). Я побіг в яр... Глянув і задеревенів. Яма засунулась (Мирослав Ірчан, II, 1958, 179).

5. тільки недок. Пас. до засовувати, засувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 322.

Коментарі (0)