в означеннях
Тлумачення, значення слова «застава»:

ЗАСТАВА 1, и, жін.

1. Віддавання кредиторові якого-небудь майна або коштовності для забезпечення одержуваної позички. Колись за неї [кожушину] двадцять рублів давали. Ще й тепер можна рублів із п'ять зачепити.. Хіба однести шинкареві в заставу! (Панас Мирний, IV, 1955, 297); Випили всю горілку, та ще й не стало.. Старий Джеря витрусив усі кишені, ще й у шинок на заставу одніс свій кожух (Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); Хай пан дасть мені, крім розписки, щось коштовне під заставу (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 282).

2. Річ, яка залишається у того, хто видає позичку. Місцевий орендар набив повну комору заставами, й сотки видав на грубі проценти (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 144); — Ви знаєте, що я беру тільки цінні застави?! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 421);
//  Грошова сума, яку вносять для забезпечення виконання зобов'язань. [Селім:] Я зобов'язуюсь не виїздити з цього міста до закінчення, розпочатого наді мною слідства і внести тридцять тисяч грошової застави (Володимир Самійленко, II, 1958, 201).

3. перен. Забезпечення, гарантія чого-небудь. Стоїть, як Свободи застава, Могутня Радянська Держава (Іван Нехода, Дивлюсь.., 1949, 77).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 326.

Коментарі (0)

ЗАСТАВА 2, и, жін.

1. іст. Місце в'їзду до міста або виїзду з цього, яке охоронялося. До міста їх не пустили, наказали зупинитися на подвір'ї у передмісті, біля Смоленської застави (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 447); У вікнах уже блимали вогні, коли наша колона наблизилася до столиці. Просто перед нами палала арка Нарвської застави (Петро Панч, В дорозі, 1959, 281);
//  Пост, створюваний на центральному шляху для збирання з проїжджаючих мита, податків і т. ін. за проїзд або перевезення товарів. Застави хоч стояли, та не густо; сторожа не пальпувала так, як от тепер на Збручеві, чи що; то Дніпром.. людці перевозили всяке добро, не оплачуючи (Марко Вовчок, I, 1955, 89); Граф поставив по дорогах Скрізь застави та рогатки, Почалися нескінченні Мита, панщина, податки (Леся Українка, I, 1951, 380).

2. Військовий охоронний загін, охоронна варта. [Анна:] Аж ось коло воріт Його, мабуть, застава затримала, І я сюди, нарешті, утекла! (Іван Кочерга, III, 1956, 23); Все завдання застави полягало в тому, щоб дати валці з зброєю доїхати до Патронного заводу (Андрій Головко, II, 1957, 568);
//  Місце розташування військового підрозділу, який охороняє певну ділянку державного кордону. На малій прикордонній заставі, де жили ми, як рідна сім'я, у тривожній досвітній заграві одпалала і юність моя (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 77); Цілу добу Марко Артьомов пробув на заставі. На сусідній ділянці кордону була тривога (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 210).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 326.

Коментарі (0)