в означеннях
Тлумачення, значення слова «заставати»:

ЗАСТАВАТИ, таю, таєш, недок., ЗАСТАТИ, ану, апєш, док., перех.

1. Встигати знайти, побачити, зустріти кого-небудь десь. Я бачусь з ним рідко, бо коли не зайду, все не застаю вдома (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 428); В поміщицьких садибах, куди Юрій завертав, щоб погодувати коня, ..господарів уже не заставав (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 81); Карпо тим часом прийшов додому й застав уже батька й матір дома (Нечуй-Левицький, II, 1956, 274);  * Образно. Телеграма застала його в полку Устима Богучара (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 79);
//  З'являючись куди-небудь, знаходити, бачити когось за якимсь заняттям, в якому-небудь стані, положенні і т. ін. Обидві дівчини, мала і велика, були між собою у щирій приязні, я часто заставала їх за розмовою або якою дитячою грою (Леся Українка, III, 1952, 612); Надійшла Горпина в комору і застала Мотрю в сльозах. Вона сиділа серед долівки і плакала (Панас Мирний, I, 1954, 234); Вранці Олена застала Аркадія в кріслі: він спав, припавши грудьми до столу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 20);
//  Прибуваючи куди-небудь, виявляти, знаходити щось. Приходжу додому з лекції — застаю у сторожа лист від редактора (Іван Франко, I, 1955, 356); Дома Коцюбинський застав записку Чижа, що не дочекався його (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 48).
Заставати (застати) на місці злочину див. місце.

2. тільки 3 ос. Захоплювати зненацька кого-небудь десь, у якому-небудь положенні і т. ін. Волох вже не вперше літав у грозах. Снігові бурани заставали його у повітрі (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 38); Вони скоро побачили, що гроза застане їх в дорозі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 368); На цій посаді гірничого майстра Семена Голубаря і застав початок Великої Вітчизняної війни (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 52).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 327.

Коментарі (0)