в означеннях
Тлумачення, значення слова «застояний»:

ЗАСТО́ЯНИЙ, рідко ЗАСТОЯ́ЛИЙ, а, е.

1. Який застоявся на одному міспі, затерп від довгого стояння. Велике тіло [народу] розросталося, наче простувало застояні ноги, затерплі руки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73).

2. Який довго був без руху, без роботи. І такий не один Повесні челядин Рвавсь, мов кінь застоялий з повіддя (Іван Манжура, Тв., 1955, 80); Крізь темну шкіру та густу сітку бузкових прожилок стала просвічуватися застояна кров (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 198).

3. Який довго не висихав, не витікав. Відгонило [повітря] тванистим духом застояного болота (Натан Рибак, Час, 1960, 75); Як кинеться з розгону У отвори застояна вода, Як крутоне колесами! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 123).

4. Який має поганий запах, смак; спертий, зіпсований (про повітря, воду). Коли Гнат відкрив двері, в лице йому вдарило застояним повітрям (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 333.

Коментарі (0)