в означеннях
Тлумачення, значення слова «застрочувати»:

ЗАСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТРОЧИ́ТИ, очу, очиш, док.

1. перех. Шити, зашивати в строчку. Застрочувати складки.

2. тільки док., неперех. Почати строчити, шити на швейній машині;
//  перен. Почати стріляти Схаменувшись, деякі німці також застрочили хто куди, вкладаючи самі ж своїх (Олесь Гончар, III, 1959, 260); Автомобіль їхній дав задній хід і застрочив по нас з автомата (Юрій Яновський, 1, 1954, 65); Застрочив кулемет з сусіднього дзота на правий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 351).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 334.

Коментарі (0)