в означеннях
Тлумачення, значення слова «засвербіти»:

ЗАСВЕРБІТИ, бить, док.

1. Почати свербіти, засвербіла Івасева долоня (Панас Мирний, I, 1954, 176); Очі мимоволі чомусь засвербіли, і я, коли б тут не було так багато людей, розплакався б від жалю (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 208);
//  безос. У Бронка засвербіло в носі. Він чхнув (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 483).
Засвербіли руки — хтось відчув сильне бажання щось робити, зробити. [Сергєєв:] Ходив до Дніпра. З того часу, як переправились на правий берег, я зрозумів: засівати будемо навесні всю Україну. І, повірте, засвербіли руки (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 133); Язик засвербів (засвербить) — хтось відчув сильне бажання розповісти про щось, поговорити. — Та як засвербить у тебе язик, ти ж не той... не та-ла-ла-ла, — а краще терпуга полижи... (Остап Вишня, I, 1956, 315).

2. безос. з інфін., перен. Дуже захотіти що-небудь зробити. — Чого це Вам засвербіло стати повоявленим Колумбом? (Натан Рибак, Час, 1960, 743); — Коли тобі так засвербіло женитись — візьми дружину по своєму пір'ю (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 130).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 302.

Коментарі (0)