в означеннях
Тлумачення, значення слова «засвічувати»:

ЗАСВІЧУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ЗАСВІТИТИ, ічу, ітиш, док.

1. перех. і рідко без додатка. Запалювати що-небудь для освітлення, викликати свічення чогось. Уночі засвічують світло у сховах (Леся Українка, III, 1952, 728); Спостерігачі.. по умовленій команді засвічували і гасили електричні вогники в мішенях (Василь Кучер, Чорноморці, 1950, 425); Стара мати вигорнула з печі жарину, притулила до жарини скалку, роздмухала жар, запалила скалку й засвітила каганець (Нечуй-Левицький, II, 1956, 242); У Пріськи й руки і ноги потерпли. На велику силу вона засвітила і ледве-ледве відсунула двері (Панас Мирний, III, 1954, 123); Катерина завісила вікно і засвітила лампу (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 115);  * Образно. Той світоч, що його нам Ленін засвітив У чорнім мороці царевої Росії, Нам осяває путь, серця кріпить і гріє, (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 5).

2. тільки док., неперех. Почати випромінювати або відбивати світло. Вийшло сонце, засвітило І хатинку звеселило (Леся Українка, I, 1951, 59); Місяць, звільнившись від хмар, спокійно засвітив з височини (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 7).
Засвітити волосом, заст. — відкрити волосся (що за старим звичаєм повинно бути прикритим у заміжніх жінок). Розказують [шинкарка з невістками]: ..кого прийшла жінка та заняла з шинку, хто жінку у потилицю погнав і очіпок з неї збив, що волосом на всю вулицю засвітила (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 174); Засвітити [голим] тілом — зробити видимою звичайно прикриту частину тіла. Коли штани опали на коня, пан Купа, засвітивши голим тілом, не міг же все те приховати, а підштаників либонь не мав (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 55); Засвітити очима (оком) — заблискати очима, виявляючи якесь почуття. Засвітила [Маланка] до нього зеленими, повними злорадної втіхи, очима (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Очі засвітили — очі почали блищати від збудження. Трохи не застрибало хлоп'я з радощів, очі засвітили, заіскрили (Панас Мирний, I, 1954, 279).

3. тільки док., неперех., перен. З'явитися, виразно виявитися. У Івася мороз поза спиною пробіг, в очах боязнь засвітила (Панас Мирний, IV, 1955, 25).

4. тільки док., неперех., кому, розм. Сильно ударити кого-небудь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 303.

Коментарі (0)

ЗАСВІЧУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ЗАСВІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех., фот. Псувати світлочутливу плівку, пластинку, даючи доступ світловим променям.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 303.

Коментарі (0)