в означеннях
Тлумачення, значення слова «засвічуватися»:

ЗАСВІЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАСВІТИТИСЯ, ічуся, ітишся, док.

1. Спалахувати, починати світитися. Спереду засвічувались у тумані залізничні огні, ніби розцвітали велетенські золоті лілії... (Степан Васильченко, II, 1959, 308); Машина мчала через Одесу, і скрізь перед нею засвічувалися зелені вогні світлофорів (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 47); В понеділок вранці щось дуже рано засвітилось світло у Хомишиній хатині! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 90); На горі, в замку, засвітились вогники (Іван Кочерга, I, 1956, 464).

2. перен. Почати блищати, сяяти; виділятися блиском. На листі засвітилася діамантова роса і різними барвами замиготіла (Леся Українка, III, 1952, 494); Член Військової ради зачитав указ. І велика й світла медаль найхоробріших засвітилася на його [Крайнюка] грудях (Василь Кучер, Голод, 1961, 190);
//  безос. Через кілька хвилин бачить Іван, аж йому засвітилося в очах: кінь срібний прийшов з криниці воду пити (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 104).

3. перен. Пройматися радісним, приємним почуттям. Лице її знов засвітилось, повеселішало (Нечуй-Левицький, I, 1956, 152); Варка аж засвітилась уся, подалася вперед. Так-то вже хотілося бути в тому гурті! (Микола Олійник, Леся, 1960, 106);
//  З'являтися, проявлятися, ставати помітним (про якесь почуття). Філька затихає, підводить голову, вдивляється в бік млина. Там тихо й спокійно. В його очах засвічується надія (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 112); Він зроду не чув такого свіжого, гнучкого голосу. У його в очах засвітилась одрада (Панас Мирний, I, 1949, 126); В очах [хлопчика] засвітилось глибоке, недитяче страждання (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 373);
//  чим. Починати виявляти якесь почуття. Очі в Галі засвітилися якоюсь рішучістю (Степан Васильченко, I, 1959, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 303.

Коментарі (0)