в означеннях
Тлумачення, значення слова «засвідчувати»:

ЗАСВІДЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСВІДЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і неперех.

1. Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого-небудь. Була моя Марія, це хоч хто у селі вам засвідчить, поміж гарними гарна, поміж бистрими бистра (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 263); Домна, коли б жила, могла б засвідчити, як він ненавидів отих клятих окупантів (Натан Рибак, Час, 1960, 216);
//  Підписом або печаткою завіряти що-небудь. Рахівник забіг... Поштиво Дав засвідчить папірець (Степан Олійник, Вибр., 1959, 295).
 Засвідчувати повагу — виражати своє шанування кому-небудь (відвідуванням, листом і т. ін.). Скульптурний образ Карла Маркса стоятиме в Москві, і люди приходитимуть сюди, щоб засвідчити свою повагу і вдячність великому мислителю і революціонерові (Радянська Україна, 31.X 1961, 1).

2. Бути, служити свідченням чого-небудь. Палає чоло та цвіте, Усмішка вабить до кохання; Усе засвідчує про те, Що мук не зна її зітхання (Павло Грабовський, I, 1959, 229); Факти, які засвідчували Данилів віддавній нахил до революційної активності, відразу знайшлися (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 302.

Коментарі (0)