в означеннях
Тлумачення, значення слова «засвистіти»:

ЗАСВИСТІТИ, ищу, истиш, док.

1. Почати свистіти, видавати свист (у 1 знач.). Гнат, вийшовши на ґанок, тонко засвистів (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 108);
//  Почати утворювати свист за допомогою свистка, дудочки і т. ін. Прапорщик висмикнув сюрчок і пронизливо засвистів (Юрій Смолич, V, 1959, 742);
//  Почати видавати свистячий призвук при диханні, кашлі і т. ін. Кавуниха захропла й засвистіла носом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 177).

2. Заспівати або закричати, видаючи свистячі звуки (про птахів, тварин). Засвистів на акації шпак (Степан Олійник, Вибр., 1959, 29); На схилах могил іноді засвистить байбак (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 43).

3. Почати свистіти, утворювати свистячі звуки, швидко рухаючись (про повітря). Відчинила [Галя] двері — вітер як дмухне, аж засвистів (Марко Вовчок, I, 1955, 159);
//  Почати свистіти, проникаючи крізь вузький отвір (про повітря, пару). Засвистів, заплакав у холодній грубі вітер (Степан Васильченко, II, 1959, 133).

4. Почати свистіти, утворювати свистячі звуки, швидко розсікаючи повітря (про предмет). Засвистіли стріли в повітрі (Іван Франко, VI, 1951, 128); Партизанські кулі засвистіли вже з другого боку (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 249); Цапигін почав допомагати дідусеві з таким завзяттям, що навколо засвистіли тріски (Олесь Донченко, II, 1956, 57).

5. перен. Швидко переміститися куди-небудь або звідкись. Кілько разів лунко ляснули в темряві скручені віжки і далі засвистіли кудись під піл (Степан Васильченко, I, 1959, 289); Мов куля, я засвистів із класу (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 19); Першою його шабля засвистіла з піхов (Іван Ле, Наливайко, 1957, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 302.

Коментарі (0)