в означеннях
Тлумачення, значення слова «затарабанити»:

ЗАТАРАБАНИТИ, ню, ниш, док., розм.

1. Почати тарабанити, часто видавати гучні звуки. В цей час затарабанив телефонний дзвінок (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 236); Тріснуло ще раз по раз. Після того затарабанили вінчестери всіх мисливців (Микола Трублаїні, I, 1955, 147);
//  чим, у що-небудь, по чому-небудь. Почати часто ударяти, стукати і т. ін. Десь опівночі гримнув весняний грім, дощ затарабанив у вікна (Олесь Донченко, III, 1956, 37); В цю мить у двері густо затарабанили. Іван Іванович побіг відчиняти (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 149); Василько затарабанив голими п'ятами по мокрих боках коня (Петро Панч, II, 1956, 139).

2. перен. Заговорити швидко, скоромовкою. Я розкрив рота, хотів щось сказати. Куди тобі! Як засипала, як затарабанила, мов заведена (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 18); Вадим Успенський, немов у школі, хутко затарабанив колись натовкмачені йому слова (Петро Панч, В дорозі, 1959, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 342.

Коментарі (0)