в означеннях
Тлумачення, значення слова «затія»:

ЗАТІ́Я, ї, жін., розм. Задум, намір зробити що-небудь або здійснення цього задуму, наміру. — Де не повертався, А от такого не видав Ніколи я, як ся затія, Щоб різку скасувать зовсім (Панас Мирний, V, 1955, 291); — Ти бунтуєш лісовиків, підбиваєш не підписувати акта. Поки не пізно, відмовся від своєї затії! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 392); Сердився [Павло] на Ганну, бо підозрював, що світлова газета — її затія (Михайло Томчаній, Закарп. опов., 1953, 249);
//  Що-небудь вигадане, видумане, не зовсім звичайне; вигадка. Трапеза була гучна й багата.. У всьому вчувалася рука Гречку на, якась його затія, до котрої він був неабиякий мастак (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 155);
//  Що-небудь задумане або зроблене для розваги; витівка. Явдоха, звикши до гулянок замолоду, згадала їх на старість, допомагала зятеві в його затіях (Панас Мирний, II, 1954, 287).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 353.

Коментарі (0)