в означеннях
Тлумачення, значення слова «затінювати»:

ЗАТІНЮВАТИ, юю, юєш і ЗАТІНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАТІНИТИ, іню, іниш, док., перех.

1. Заховувати в тіні, покривати тінню, заступаючи, закриваючи собою або чим-небудь світлові промені. Затінювати ґрунт можуть і широколисті дерева з густою кроною, які в мішаних насадженнях називаються тому тіньовими (Озеленення колгоспного села, 1955, 121); Буйна рослинність, затіняючи собою воду, не давала їй добре прогріватися (Олесь Донченко, I, 1956, 51); Піски, мов сніги, біліли і виблискували, там щось за сиза полоса затінила їх (Панас Мирний, I, 1954, 257);
//  Заступати, закривати джерело світла. Над лісом.. закудлатились перисті хмарки, затіняючи сонце (Микола Трублаїні, I, 1955, 76).

2. перен. Робити кого-, що-небудь менш помітним, менш значним. Тема затіняє собою все поле зору, і ви в цей час ніби забуваєте, що матеріалізуватися вона може тільки при втіленні її у зримі образи (Олександр Довженко, III, 1960, 300); Мажор нашого життя не затіниш ніяким затишком (Іван Ле, Мої листи, 1945, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 352.

Коментарі (0)