в означеннях
Тлумачення, значення слова «затьмарений»:

ЗАТЬМА́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до затьмарити. І все мені видяться димом затьмарені далі, вітри одчайдушні і в полі завії зухвалі (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 145); Рис для обох колгоспів поки що був тільки спробою, експериментом. Маленькі його плантаційки скромно тулилися попід плавнями, затьмарені потужними золотими масивами пшениць (Олесь Гончар, I, 1954, 480); Нічим не затьмарений ясний розум, гостра допитлива думка допомагала їй схопити найголовніше (Олесь Донченко, V, 1957, 332); Він давно хотів признатися Насті у всьому, що почував, ..але кожного разу, коли доводилося зустрічатися з її тихими, трошечки затьмареними смутком очима, вся його відвага пропадала (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 135).

2. у знач. прикм. Який затьмарився, став темним. Коні круто описали дугу, і жерло гармати, здригнувшись, туго вперлося в затьмарений захід (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 196);
//  Неяскравий, пригаслий. За морем сонце осіда Затьмарене, руде (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 122).

3. у знач. прикм., перен. Який втратив ясність, гостроту (про розум, свідомість, зір і т. ін.). Тепер перед нами стояв блідий матрос, чорнявий і смаглявий, із затьмареними синіми очима, страшенно змучений (Юрій Яновський, II, 1958, 54); До кімнати вбіг Андрій. Оглянув усіх затьмареним поглядом (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 189).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 371.

Коментарі (0)