в означеннях
Тлумачення, значення слова «затьмити»:

ЗАТЬМИТИ, млю, миш; мн. затьмлять; док., перех.

1. Зробити щось темним або невидним, прикривши, затуливши собою або чим-небудь; затемнити. Хто сонце спроможеться ясне затьмити? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 434);  * Образно. З Тверського руку ти [О. С. Пушкін] простер у синій Канів, Пишаємося ми співцями обома, І щоб затьмити вас, — нема таких туманів!.. Хай сяє сонце, згине тьма! (Максим Рильський, III, 1961, 38).

2. перен. Перевершити кого-, що-небудь своїми якостями, досягненнями і т. ін. Повбиралися [опришки] у найфайніше своє лудінє;.. — словом, хотіли затьмити всіх і все (Гнат Хоткевич, II, 1966, 185).

3. перен. Зробити менш зрозумілим; заплутати.

4. перен. Позбавити ясності, гостроти (розум, свідомість, зір і т. ін.).

5. перен. Зробити сумним, похмурим, зажуреним; засмутити. Її душу щось затьмило і роз'яснило, мов прошибла її лиха блискавиця (Ольга Кобилянська, I, 1956, 487).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 372.

Коментарі (0)