в означеннях
Тлумачення, значення слова «заточуватися»:

ЗАТОЧУВАТИСЯ 1, ується, недок., техн. Пас. до заточувати 1. Зубила.. заточуються на шліфувальному крузі (Практикум з машинознавства, 1957, 42).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 358.

Коментарі (0)

ЗАТОЧУВАТИСЯ 2, уюся, уєшся, недок., ЗАТОЧИТИСЯ, точуся, точишся, док.

1. Хитатися, втрачати рівновагу. Світ гасне в очах Гнатових, в ушах шумить, він заточується й мало не падає... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Круто повернувся [Сеспель] від саней, заточуючись від горя і голоду, пішов назад (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 269); Настуся оступилась, заточилась, захиталась, упала на канапу навзнак і зомліла (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 257); Нестерпний біль і гіркота налягли на Чайчиху. Щоб не заточитись, вона сперлася на стару грушу (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 38); Штурнула [Мар'я] бідолашного Чистогорова, що той аж заточився (Яків Баш, Надія, 1960, 212).

2. розм. З'їжджати, сповзати вбік. Заточуються сапи (Словник Грінченка); Переплигуючи через рівчаки, заточуючись на поворотах, ..авто вмить вибігло на головний шлях (Юрій Смолич, I, 1958, 96).

3. перен., рідко. Заходити вглиб чого-небудь; уклинюватися. Розливсь Дніпро й далеко заточивсь у луку розливним затоном (Марко Вовчок, I, 1955, 316); Юрба текла, текла і раптом стала, аж в тісну робітню якийсь гурток зненацька заточивсь, відпертий натовпом (Леся Українка, I, 1951, 443).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 358.

Коментарі (0)