ЗАТОПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТОПТАТИ, топчу, топчеш, док., перех.
1. Їздячи або ходячи по
чому-небудь, топтати, приминати, придавлювати
колесами, ногами, копитами і т. ін. Особливо затоптують
ґрунт колісні і гусеничні трактори під час сівби
(Колгоспник України, 2, 1962, 11); — Ми сховали той скарб,
землею засипали, кіньми затоптали, травою задернували
(Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 312);
// Забруднювати
слідами ніг.
2. Топчучи, приминаючи, гасити вогонь або те, що горить. Остап знехотя почав затоптувати вогонь, хоч це йому й не вдавалося (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 346); Курці покидали і затоптали недокурки (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 404).
3. Давлячи когось колесами, наступаючи на
кого-небудь ногами, копитами і т. ін., убивати, знищувати.
Поранених затоптували коні або добивали вороги (Зінаїда Тулуб,
Людолови, II, 1957, 529); А бісова Гадюка знов сичить:
«Щоб тут гулять не сміло [Ягня]! Ти, може,
затоптать мене хотіло!» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 100);
// перен.
Переборювати, перемагати кого-, що-небудь,
позбавляти чогось. В твоїх просторищах повік Не
затоптать свободи, ..Бо ти, народе, більшовик (Максим Рильський,
III, 1961, 23).
4. у що. Вминати, вдавлювати (перев. ногами)
в землю, болото і т. ін. В солом'яну потерть затоптали
Антонову кожушанку, на якій замість килима
танцювали весільні гості (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 41).
♦ Затоптати в багно див. багно; Затоптати у грязь —
те саме, що Затоптати в багно (див. багно). — Справа
честі. Які це чисті слова, а ти взяв та й затоптав їх
у грязь (Василь Кучер, Чорноморді, 1956, 300).
5. чим, розм. Засипати що-небудь чимось, злегка приминаючи. Затоптавши чорним порохом виразки, які й досі кровоточили, він приліг на лаві (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 109).