в означеннях
Тлумачення, значення слова «затріпотати»:

ЗАТРІПОТА́ТИ, очу, очеш і ЗАТРІПОТІ́ТИ, очу, отиш, док.

1. тільки 3 ос. Почати тріпотати, тріпотіти, швидко рухати чим-небудь; замахати. Виповзе з-під грудки ящірка, протягнеться до теплого проміння, ..затріпоче крильцем метелик (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 173);  * Образно. Страшна книга, злетівши вгору, затріпотіла аркушами і зникла в полум'ї (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 45).

2. тільки 3 ос. Затрепетати, заколиватися. Лист затріпотів в руках Орисі, щось гаряче ворухнулося в серці (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 85);
//  Почати нерівномірно світитися (про вогонь, світло і т. ін.); замерехтіти, замигтіти. Ніжний відсвіт затріпотів над селом (Олесь Донченко, V, 1957, 160); Червоний п'ятачок відблиску затріпотів у нього на лобі (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 101);
//  Зазвучати переривчасто. Ти не вийшла навіть до порога, Тільки голос твій затріпотів (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 161); Веселий сміх затріпотів над полем (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 82);
//  Почати розвіватися від вітру (про прапор, вітрило, волосся і т. ін.). З башти танка вирвався і затріпотів на вітрі червоний прапор (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 45); Здається, він [вітер] зараз повіє і відкине з ока русявого чуба, і чуб затріпоче (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 22).

3. Почати тремтіти; захвилюватися. Кінь затріпотів під вершником і несподівано, мов вихор, кинувся праворуч... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 158);
//  Швидко забитися; закалатати (про серце). [Катря:] Як вздріла його крізь вікно, то так серце затріпотіло, ледве встояла на ногах... (Марко Кропивницький, II, 1958, 350).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 360.

Коментарі (0)