ЗАТРУСИТИСЯ, трушуся, трусишся, док.
1. Почати
труситися, часто, ритмічно хитатися. Квітки на голові
затрусились, неначе од вітру (Нечуй-Левицький, II, 1956, 347);
Яринка.. зачепила деревце, воно затрусилось і раптом,
як сльози, з нього градом посипались листочки (Олесь Донченко,
IV, 1957, 153); * Образно. Чіпка глянув на правий бік...
Захиталася темнота, затрусилася... й з неї
висунулось дві тіні (Панас Мирний, I, 1949, 308);
// Заколиватися,
задвигтіти. [Семен:] У мене аж душа замерла,
і ніби земля підо мною затрусилась... (Марко Кропивницький, I, 1958,
60); Вночі ударив грім «Аврори», Захитавсь Зимовий,
затрусивсь (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 64).
2. Затремтіти, затрястися під впливом якого-небудь
почуття. Дід увесь затрусився, голова й борода ходором
заходили, а очі з-під настовбурчених брів, як вугілля,
запалали (Панас Мирний, IV, 1955, 257); Застогнав тут змій
безсило, розметав залізні крила, і забивсь, і
затрусивсь (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 145); Як побачив пан
ознаку на крилі радянськім — затрусився з переляку
всім нутром поганським (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 118);
// Задрижати (про руки, ноги). «Ох!» — тільки і
скрикнула [Галочка], руки і ноги затрусилися — ледве
устала.. і з місця не ступить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 355);
// Зазвучати нерівномірно, уривчасто (про голос).
— Не плач, а то й мене жаль бере, — сказала Марія та й
сама заплакала, у неї голос затрусивсь, як струна
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 107).
♦ [Аж] жижки затрусилися див. жижки; Ноги аж
Затрусилися (затрусяться) до танцю — з'явилося
(з'явиться) велике бажання затанцювати. Марко.. так
розвеселився, що ноги аж затрусилися до танцю (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 11).