в означеннях
Тлумачення, значення слова «затулятися»:

ЗАТУЛЯТИСЯ, яюся, яєшся і розм. ЗАКЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАТУЛИТИСЯ, тулюся, тулишся, док.

1. Закриваючись, загороджуючись чим-небудь, ставати невидним повністю або частково.  * Образно. Німа і мовчазна [тюрма], ..не видно було, щоб і сонце на. неї світило; від гомону затулялася високою огорожею, — товстою кам'яною стіною (Панас Мирний, I, 1954, 319).

2. Притискаючи що-небудь до чогось, виставляючи щось перед собою, заслонятися. Дістав [старшина] коробочку із сірниками і, щільно затуляючись долонями, став закурювати (Степан Васильченко, I, 1959, 127); Дубове гілля шмагало в груди, і він затулявся від нього, виставляючи перед себе лікті (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 379); Я затулююсь рукою й дзвоню до фільмотеки (Юрій Яновський, II, 1958, 10); Грек, затулившись плащем, утікає геть з цирку (Леся Українка, II, 1951, 542); Всю дорогу ішла [Ганна], затулившись хусткою по самі очі (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 27).

3. розм., рідко. Складатися, стулятися, закриватися (про що-небудь розгорнуте, розкрите);
//  Заплющуватися, закриватися повіками (про очі). Оце око злипається, а оце, хоч плюй, не затуляється... (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 5).

4. перен. Приховувати свої дії, наміри. [Олеся:] Найкращий спосіб від усього — затулятися богом. Попрохав старець шматок хліба: «Бог дасть!» (Марко Кропивницький, II, 1958, 296); — Тобі видали червону книжечку не для того, щоб ти нею затулявся, а щоб працював разом із нами так, щоб шкіра на руках лопалася (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 77).

5. тільки недок. Пас. до затуляти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 364.

Коментарі (0)