ЗАТУШКОВУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ЗАТУШКУВАТИ,
ую, уєш і ЗАТУШКАТИ, аю, аєш, док., перех.,
розм. Замотувати, обгортати, обкладати кого-, що-небудь
чихмось (звичайно з метою утеплення). Хазяйки
мотнулися лагодити усе на завтре [завтра]; горшки постановили
по печам.., затушкували, нехай стоїть, щоб завтра
вже, ради празника, не поратись (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
236); Коли земля.. припорошилася снігом, Тихон
затушкав листом та гноєм свою хату (Петро Панч, II, 1956, 424);
// Затикати, закупорювати дірки, щілини, отвори.
Двері, двері замкніть! Затушкуйте вікно! (Михайло Старицький, Поет.
тв., 1958, 202).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 367.
ЗАТУШКОВУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ЗАТУШКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Те саме, що затушовувати. Фортеп'яновий акомпанемент його був звичайно простий і прозорий, не затушковував мелодії (Максим Рильський, III, 1956, 352); Намагаючись якось затушкувати, стерти враження від розмови з Санею, Кирило розкотисто засміявся (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 41); Характерним для сучасного ревізіонізму є намагання затушкувати непримиренні класові протиріччя між робітничим класом і буржуазією, обілити капіталізм (Літературна газета, 6.V 1958, 1).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 367.
ЗАТУШКОВУВАТИ 3, ую, уєш, недок., ЗАТУШКУВАТИ, ую, уєш, док., кул., діал. Приправляти чим-небудь страву. Я й цурупалків назбираю, бараболі начищу, горшки побаню, на кілки повішаю, повисушую на сонечку, юшку салом затушкую (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 356).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 367.