ЗАТУШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТУШУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. спец. Покривати, затінювати чим-небудь світлі місця малюнка, креслення і т. ін.
2. перен. Робити менш помітним, менш значним. Релігія затушовує найважливіші соціальні причини захворювань у класовому суспільстві (Наука і життя, 9, 1959, 41); Загальний регіт, звичайно, затушував таку невдачу дівчини, але їй довелося ще й самій шукати всіляких заходів, щоб якось виправдатися за мимовільне втручання в особисті справи Захара (Іван Ле, Право.., 1957, 229).