в означеннях
Тлумачення, значення слова «затужавілий»:

ЗАТУЖА́ВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до затужавіти. Петро мчав вулицею не оглядаючись, ступав по затужавілих перед вечором калюжах (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 66);
//  у знач. прикм. Зашипів затужавілий пісок під човнами, і два човни.. тихо полинули по воді (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); Паморозь на деревах і свіжа пороша по затужавілому насту на глибоких снігах виблискувала так, що дивитися було боляче (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 720).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 363.

Коментарі (0)