в означеннях
Тлумачення, значення слова «затужити»:

ЗАТУЖИТИ, тужу, тужиш, док., розм.

1. без додатка і за ким — чим, рідко по кому — чому. Почати тужити за ким-, чим-небудь; заскучати, засумувати. Часом мені добре самому, а часом то так затужу (Василь Стефаник, III, 1954, 99); Він.. затужив за селом і втік на село (Іван Франко, IV, 1950, 42); — Ось ти, Сергію, живеш природою.. Відірви тебе від лісу, і що буде? Затужиш, правда? (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 44);  * Образно. Верби затужили В бурю під дощем (Павло Усенко, Дорогами.., 1951, 164).

2. Почати плакати, голосити, виявляючи тугу, журбу. Як же заридає Катря, як затужить! І невгаває плачем своїм! (Марко Вовчок, I, 1955, 222); Воїни почали сідати в лодьї [човни]. Затужили жінки й діти. Над рікою полинув плач (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 378);
//  Почати вити, скиглити і т. ін. (про тварин). Буян на якусь хвилину зупинився, висолопивши язика, присів на задні ноги, затужив собачою тугою (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 168);
//  рідко. Почати грати, співати журливу пісню, мелодію, видавати тужливі звуки. Як затужиш у сопілку, сумно заспіваєш, моє серце, мою душу собі пориваєш... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 119);
//  перен. Тужно, журливо зазвучати, залунати. Засумувала, затужила струна... знялася в грудях у Ларька гаряча хвиля, закипіло, забилося щось (Степан Васильченко, I, 1959, 109); На греблі пісня затужить.. — заниє тоскно серце у Катрі (Андрій Головко, II, 1957, 234).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 363.

Коментарі (0)