в означеннях
Тлумачення, значення слова «затвердіти»:

ЗАТВЕРДІТИ, ію, ієш і ЗАТВЕРДНУТИ, ну, неш; мин. ч. затвердів і затверд, ла, ло; док.

1. Стати твердим або твердішим. Його [снігу] не можна зачерпнути: він злежався й затвердів (Олесь Донченко, V, 1957, 328); Земля під ногами затвердла, скована раннім морозом (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 677).

2. перен. Зміцнитися в переконаннях, стати стійким, непохитним. І у силі, в добрі, Як скала затвердій (Степан Руданський, Тв., 1956, 61); [Тетяна:] Молодий ще ваш Денис. Йому ще слави, козацького гарту добувати треба, а з ними.. й розум затвердіє (Карпенко-Карий, I, 1960, 138); Бійці.. одразу якось, внутрішньо зімкнувшись, затверділи, загострились у напрузі (Олесь Гончар, III, 1959, 41);
//  Набути виразу твердості. Обличчя Ватутіна враз посерйознішало, ніби аж затверділо (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 325).

3. перен., рідко. Стати черствим, бездушним, байдужим. Серце її затвердло навіть на найперші дитинячі чуття, на чуття жалю по материній недузі (Іван Франко, XVI, 1955, 70).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 343.

Коментарі (0)