в означеннях
Тлумачення, значення слова «затверджувати»:

ЗАТВЕРДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТВЕРДИТИ, джу, диш, док.

1. перех. Схвалювати що-небудь, вважати остаточно вирішеним. На сьогоднішніх зборах затверджували план участі піонерії в наступі на гусінь (Олесь Донченко, I, 1956, 64); — Такого звіту й затвердити, по-моєму, не можна... (Остап Вишня, I, 1956, 141);
//  Узаконювати що-небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін. Суд затверджував конфіскацію (Петро Колесник, Терен.., 1959, 319); [Покликач:] Вирок їм ще затвердити має.. цезар-імператор (Леся Українка, II, 1951, 537); Сиклета подала духовницю в суд, щоб землю затвердили за нею й за Петрусем (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 224); — Товариші, сьогодні повітком затвердив наш розподіл. Тепер ви за всіма законами справжні господарі землі (Михайло Стельмах, II, 1952, 17);
//  кого ким. Санкціонувати призначення, обрання кого-небудь на якусь посаду, роботу. Що ж може сказати губернатор після того, як він написав в управу, що затвердить мене на всякій посаді? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 190); [Ромодан:] Товариша Калину затвердили другим секретарем обкому (Олександр Корнійчук, II, 1955, 337).

2. неперех., рідко. Засвідчувати правдивість, дійсність чого-небудь; підтверджувати. — Так таки по-мужицькому й написано? — не діймаючи віри, спитав батько вдруге. — Так і понаписувано, — затвердив Петро (Степан Васильченко, I, 1959, 95).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 343.

Коментарі (0)