в означеннях
Тлумачення, значення слова «затвор»:

ЗАТВОР 1, а, чол., спец.

1. Рухома конструкція для закривання отворів приладів та споруд з метою припинення руху, доступу чого-небудь через отвір. Якщо отвір греблі не можна перекрити одним затвором, то влаштовують проміжні опори-бики або контрфорси (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).

2. Частина вогнепальної зброї, признач. для замикання ствола та виконання пострілу. Коли хлопець клацнув затвором і викинув порожню гільзу, ..в повітрі дужче запахло порохом (Олесь Донченко, II, 1956, 288); Литка відтяг затвор, попробував, як працює спуск, ..повертів обріз в руках, заклав обойму (Григорій Епік, Тв., 1958, 145).

3. Механізм фотоапарата, яким дозується час освітлення світлочутливого шару фотопластинки чи фотоплівки. Фоторепортери метушились, шаркаючи ногами, клацали затворами фотоапаратів (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 734).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 344.

Коментарі (0)

ЗАТВОР 2, а, чол., заст.

1. Місце ув'язнення. [Храпко:] Ага, і ви вилізли з затвору! Продержали ми таки вас (Панас Мирний, V, 1955, 170).

2. церк. Одиноке житло затворника; келія. [Василь:] Разом помолимося.. не в твоєму гіркому затворі, а серед світу білого, на степу широкому (Панас Мирний, V, 1955, 112).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 344.

Коментарі (0)