в означеннях
Тлумачення, значення слова «затинатися»:

ЗАТИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАТНУТИСЯ і ЗАТЯТИСЯ, тнуся, тнешся, док.

1. Зупинятися, перериваючи або припиняючи яку-небудь дію, розмову і т. ін. Школяр, затинаючись, виписував цифір'ю та робив викладки (Панас Мирний, IV, 1955, 110); Поспіхом, затинаючись, схлипуючи, Дем'ян розповідає (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 165); — Я завжди дорожила твоєю.. дружбою, — промовила Дзвінка. Хотіла сказати «любов'ю», але затнулася на цьому слові і сказала «дружбою» (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 172); «Вірую» почав було вчити, та на «же за ним» як затявсь, та й покинув письмо (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 200); — Чуєш, Андрію?.. — хотіла спитати вдруге, але тут же затялась.. її злякали його очі (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 140). Дух (дихання і т. ін.) затинається — дихання утруднюється, переривається на якийсь час. Серце його, як у невеличкої пташки, стукало, билось, дух затинався в грудях (Панас Мирний, IV, 1955, 299).

2. Не погоджуючись із чим-небудь, уперто наполягати на своєму; упиратися. Я говоритиму, а він має затинатися, що про ніщо не знає (Іван Франко, VI, 1951, 193); — Важко тобі буде, сміятимуться з тебе панські діти.. А ти затнись і стій на своїм, наче серце твоє з каменю... (Петро Колесник, Терен.., 1959, 16); І чого б я ото так затявся? Все через чортів характер! Через впертість ослячу. Тьфу! (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 448);
//  перен. Переставати діяти (про апарати, механізми). [Варвара:] Він хотів вистрелити в мого коня, та автомат затявся (Ярослав Галан, I, 1960, 519).
 Як (наче і т. ін.) затявся (затялася, затялися і т. ін.): а) уперто не бажати робити що-небудь. — Ще тільки на полудень сонце зверне, а вони вже сапи на плечі і гайда додому. Прошу їх, молю, ну ще три рядки пройдемо, а вони як затялися (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 70); Сказав [Павло], як затявся, що більше і зустрічатися не бажає... (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 346); б) тривати протягом певного часу. Дощі — як затялися: щодня та й щодня... (Панас Мирний, II, 1954, 281).

3. тільки док., рідко. Ударитися, зачепитися, спіткнутися. — Поманеньку везе наш земський коник, та все везе, усе вперед. Хіба затнеться де на якому лихому мостику (Панас Мирний, III, 1954, 283); Чоловік розігнався, в одвірок затявся (Павло Чубинський, V, 1874, 1080).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 347.

Коментарі (0)