в означеннях
Тлумачення, значення слова «затирати»:

ЗАТИРАТИ, аю, аєш, недок., ЗАТЕРТИ, тру, треш; мин. ч. затер, ла, ло; док., перех.

1. Вирівнювати, згладжувати поверхню, усуваючи за доломогою тертя нерівності. Стіну затирають і білять;
//  Витирати, знищувати що-небудь на якійсь тговерхні. Учитель кліпає очима, дивиться на своє писання, лихорадливо затирає дещо рукою й пише наново (Степан Васильченко, III, 1960, 308); Крамницю знову замкнули, дід Кузьма забив круг неї чотири поколи і обснував їх мотузком, щоб ніхто не підходив і близько, не затирав сліди (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 444).
 Затирати руки, заст. — терти руки під впливом якого-небудь почуття (хвилювання, радості і т. ін.). Макар Іванович пройшовся по хаті, затираючи руки. Він радий (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 167); — Це добре, — удоволено затирає [Борис] руки (Яків Качура, II, 1958, 52).

2. перен., розм. Замовчувати, приховувати що-небудь. Ми не маємо права.. затирати суперечності, що, безумовно, були в його [О. С. Пушкіна] світогляді (Максим Рильський, III, 1955, 198); [Жураківський:] Тут уже справу затерти не можна було, і вона пішла до слідчого (Степан Васильченко, III, 1960, 300);
//  Робити менш різким, менш відчутним, згладжувати або знищувати зовсім. Важкі години бою затерли в думках ту звістку, і тільки поява.. одного з санітарів нагадала йому про Андрія (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 13); Мого болю віки не затруть (Іван Франко, XIII, 1954, 81); — Що маєте новенького? Як Анна Михайлівна, дітки? — заговорила до Гордійчука Євгенія Калістратівна, намагаючись затерти небажану розмову (Степан Васильченко, I, 1959, 380);
//  затерто, безос. присудк. сл. З двох куплетів зроблено один і тим затерто навіть значення віршів (Леся Українка, V, 1956, 278).
Затирати (затерти) слід (сліди) — знищувати згадку про кого-, що-небудь або доказ, що свідчить проти когось. Затрем Усякий слід тих споминок важких (Іван Франко, X, 1954, 67).

3. Перешкоджати вільно рухатися, стискаючи, здавлюючи (про людину в натовпі, корабель у кризі тощо). Низьку Маланку зовсім затерли. В теплі людського тіла.. їй зовсім добре (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 77); Малого Муху десь зовсім були затерли в гущі (Андрій Головко, II, 1957, 220); У трюми «Білухи» взято було тримісячний запас пального, півторамісячний запас води і десятимісячний запас харчів для екіпажу на випадок, коли б нас затерла крига (Микола Трублаїні, I, 1955, 311);
//  безос. Йшла крига. Лодії [човни] затирало, бували години, коли, здавалося, їх зовсім замкне, розтрощить (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 623).

4. перен., розм. Перешкоджати кому-небудь виявити себе, свої здібності, не давати можливості висунутися, відзначитися. Через два роки всі переконаються в його бездарності, ролі даватимуть все рідше, він стане злим і.. гудитиме режисерів, які затирають його талант (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 41); Вона обожнювала свого чоловіка, вважала його розумнішим за інших і була твердо переконана, що його несправедливо затирають, що йому заступають дорогу до великої кар'єри (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 167).

5. Готувати що-небудь розтираючи, розмішуючи, перетворюючи в однорідну масу. Спочатку в бригаді Панько підносив цеглу, потім затирав цемент (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 144);
//  розм. Заправляти страву розтертою приправою. Затерти борщ салом.

6. спец. Робити основу при виготовленні пива, спирту, квасу і т. ін. На спиртових заводах кукурудзу розварюють, потім «затирають», тобто оцукрюють в допомогою солоду (Наука і життя, 7, 1955, 18).

7. тільки недок., діал. Їсти з великим смаком. Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 347.

Коментарі (0)