в означеннях
Тлумачення, значення слова «зав'янути»:

ЗАВ'ЯНУТИ і рідко ЗАВ'ЯТИ, в'яну, в'янеш, док.

1. Зробитися, стати в'ялим; зів'янути, засохнути від нестачі вологи. Одно зацвіло, А друге зав'яло, навіки зав'яло... І листя пожовкле вітри рознесли (Тарас Шевченко, I, 1963, 71); Зав'янь, рута зелененька, Понад берегами (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 65).
Волос зав'яв див. волос.

2. перен. Утратити свіжість, красу, силу, бадьорість; змарніти (про людину). Біле личко червоніє Не довго, дівчата! До полудня, та й зав'яне, Брови полиняють... (Тарас Шевченко, I, 1963, 56); Старший син Василь.. зав'яв по чужих роботах, довго хворів, помер (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 16).

3. перен. Утратити силу вияву; зникнути. [Олена:] Кажіть щиру правду, як богові святому: чи вже ж змарніла моя врода, зав'яла моя краса? (Марко Кропивницький, I, 1958, 470); — Твоє чуття тобі за пекло стане, Його топтатимуть усі, ..любов зав'яне, Гірка отрута лишиться в душі (Іван Франко, XIII, 1954, 272); Слава не зав'яне; Думки зав'яли.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 65.

Коментарі (0)