в означеннях
Тлумачення, значення слова «зав'язаний»:

ЗАВ'Я́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зав'язати1 1, 2. На другому стільці поруч лежала груба, добре зав'язана торба (Іван Микитенко, II, 1957, 88); Вийняла [Іваниха] горіхи, зав'язані в хустину (Леся Українка, III, 1952, 556); Тихий, молода людина років 30 в гарній піжамі в зав'язаним хусткою горлом, сидить за столом і пише (Іван Кочерга, II, 1956, 523); На Лукині була тонка біла сорочка, голова зав'язана новою картатою хусткою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 349); Зав'язані тоді відносини тривали і після закінчення розкопин [розкопів]. Тугай зайшов поговорити, а заразом узяти книжку, що її обіцяв Кудрявець (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 339);
//  у знач. прикм. Вітя лежить із зав'язаною головою. Обличчя кривиться од страждання (Степан Васильченко, III, 1960, 328);
//  зав'язано, безос. присудк. сл. Середина куреня. Вигляд конуса; дерева підрізано і верхи їх зведено докупи, потім зав'язано (Карпенко-Карий, II, 1960, 267).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 63.

Коментарі (0)