ЗАВАЛЯ́ТИСЯ 1, яється, док., розм. Довго
пролежати де-небудь без використання. Хотілося [Чіпці]
й гарячої страви попоїсти. Тоді він.. назбирав ще
торішньої ріпи, що де-не-де по кутках завалялася,
начистить, зварить юшки — та й тільки всього! (Панас Мирний,
I, 1949, 229); В шухляді завалявся конверт від
листа, адресованого Зорині (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 182).
♦ Щастя (щастячко) ще десь завалялося — про
несподівану радість, удачу. Невже наше щастячко ще
десь завалялося, і я скоро обійму тебе, обцілую, синочка
свого? (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 19).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 37.
ЗАВАЛЯ́ТИСЯ 2, яюся, яєшся, док., діал. Забруднитися. Бідний дід, перелякався, ще й у болоті завалявся... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 88).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 37.