в означеннях
Тлумачення, значення слова «завалюватися»:

ЗАВАЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАВАЛИТИСЯ, алиться, док.

1. Падати, валитися, руйнуючись. Палац завалюється й горить (Нечуй-Левицький, II, 1956, 468); Горіла хата.. Завалювались крокви, і в захмарене небо порскали снопи іскор (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 26); Дочка моя вмерла.. Та ще як, небога, і вмерла — наглою смертю: глинище завалилось та й її придавило... (Олекса Стороженко, I, 1957, 102); Повідь від лютої зливи підмила стовпи — і легенький, тимчасовий місток завалився (Олесь Донченко, VI, 1957, 83);
//  Руйнуватися, обвалюватися, засипаючись. В яру криниця завалилась, Верба усохла, похилилась (Тарас Шевченко, I, 1951, 384);
//  Падати, провалюватися. Хтось же таки катається, не боїться, що лід молоденький, що й завалитися можна (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 234); Пилипенко почервонів і ладний був у прірву завалитись (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 211);
//  перен. Зазнавати невдачі, провалу в чому-небудь (перев. на екзаменах). Завалювався, скажімо, на екзаменах.. якийсь синок.., і його терміново везли в область, де був недобір студентів (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 194);
//  перен. Не мати успіху, викликати осуд, засудження (про виставу, справу і т. ін.). Арсен Загорний дуже добре розумів, що вистава.. остаточно і безповоротно завалилася (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 37).
Світ не завалиться — нічого не трапиться, не станеться. — Овва! — світ не завалиться, як стане менше одним муллою! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 148); Хай (нехай) завалиться хто, що — уживається для висловлення негативного ставлення до кого-, чого-небудь. Чемериця махнув рукою. — Дбати про своє хазяйство? Хай воно завалиться те хазяйство. Ми ж не куркулі якісь. На клаптику все одно не розбагатієш (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 77).

2. розм. Укладатися, лягати де-небудь. Нічого не писав [Сергій], запустив навчання, звечора завалювався спати, щоб швидше минула ніч і надійшла одинадцята година ранку, коли приходив листоноша (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 167); Лушня надвечір знемігся та, завалившись на солому в стодолі, захріп мертвецьким сном (Панас Мирний, I, 1949, 346).

3. фам. Заходити, приходити до кого-небудь, ні на кого, ні на що не зважаючи. Бараболя одягнув і взув підполковника, ..а потім, хихикаючи, запитав, куди завалитися на вечерю (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 264).

4. Западати, ввалюватися. Марія бачила горби свіжої землі, що вже почали завалюватись (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215).

5. тільки недок. Пас. до завалювати. Він одержував для своєї печі стружку та різний металевий дріб'язок, і піч завалювалася нормальним порядком, — так, як інші печі цеху (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 400).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 36.

Коментарі (0)